АНОНС: виставка старожитностей з колекції Ющенка

В Національному заповіднику "Софія Київська" відкривається виставка українських старожитностей з колекції Віктора Ющенка.

Виставка має назву "Основи" і присвячена 60-річчю третього президента України, повідомили ІП організатори заходу.

23 лютого 2014 року Ющенко особисто презентуватиме свою колекцію, збирану протягом багатьох років.

Музей української спадщини Віктора Ющенка включає селянські ікони, сакральну скульптуру, гуцульські скрині, текстиль, кераміку, хрести, писанки, різьблення (сідла, ярма, вози), посуд, одяг, рушники, килими. Основу колекції складають предмети трьох століть кінця ХVIII - початку ХХ століття.

Виставка проходитиме з 24-го лютого до 23 березня 2014.

Куратор виставки – Лідія Лихач, дизайнери – Олег Грищенко та Микола Шток

Організатори: Інститут Президента Віктора Ющенка, Національний заповідник "Софія Київська", Родовід-Галерея.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.