Новий серіал Netflix розповідає про вбивство Бандери та отруєння Ющенка

На стрімінговій платформі Netflix з'явився документальний серіал «Мистецтво шпигунства» (Spycraft), що складається із 8 серій.

Про це повідомляє спільнота #Вимкни Російське.

 

Другий епізод серіалу називається "Смертельні отрути" (Deadly Poisons) і в основному присвячений діяльності совєтських та російських спецслужб. У ньому, зокрема, розповідається про вбивство лідерів ОУН Степана Бандери і Лева Ребета агентом КҐБ Богданом Сташинським, а також отруєння експрезидента України Віктора Ющенка.

Наразі серіал озвучений англійською, турецькою та польською мовами.

Новий серіал Netflix розповідає про історію вбивства Бандери совєтськими спецслужбами На стрімінговій платформі Netflix...

Опубліковано ВимкниРосійське Понеділок, 25 січня 2021 р.


Нагадуємо, що завербований КҐБ Богдан Сташинський у 1957 році вбив публіциста та одного з керівників ОУН Лева Ребета, а у 1959 році лідера українського національно-визвольного руху, голову ОУН Степана Бандеру. Обидва вбивства були здійснені у Мюнхені за допомогою отруєного "пістолету", що випускав газоподібний ціанід.

Пізніше вбивця втік на Захід, а у жовтні 1962 року постав перед судом у місті Карлсруе, де зізнався про обидва злочини.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.