"Локальна історія" заснувала видавництво

Мультимедійна онлайн-платформа про минуле та сучасне України "Локальна історія" заснувала видавництво.

Про це повідомив співзасновник та головний редактор проєкту "Локальна історія" Віталій Ляска.

"Локальна історія масштабується до формату видавництва. Ідея, яка давно визрівала у середовищі нашої команди, кристалізувалася восени минулого року. Тоді ми врешті зареєстрували видавництво і до нині зробили чималий пласт наразі невидимої роботи", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Віталій Ляска.

Команда видавництва "Локальна історія" уже уклала низку угод із провідними українськими істориками та письменниками, провела спішні перемовини із світовими видавництвами, зокрема із Єльським та Прінстонським університетами, The Wylie Agency, PEW Literary, агентством Беати Стасінської та іншими.

"Усі книжки, які зараз на стадії перекладу, мають або виразне українське тло, або ж несуть відчутну актуальність для української аудиторії. На жаль, за винятком кількох випадків, ми мало знаємо світову історіографію. Тож, одним із завдань видавництва "Локальна історія" буде спроба заповнити цю лакуну", - зазначив Віталій Ляска.

Першим продуктом видавництва "Локальна історія" стала книжка журналістки і краєзнавиці Ірини Пустиннікової "Карпати. Коротка історія мандрів". Це історичний нонфікшн, оздоблений двома сотнями архівних світлин. Зараз книжку можна замовити за умовами передпродажу.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.