"Локальна історія" заснувала видавництво

Мультимедійна онлайн-платформа про минуле та сучасне України "Локальна історія" заснувала видавництво.

Про це повідомив співзасновник та головний редактор проєкту "Локальна історія" Віталій Ляска.

"Локальна історія масштабується до формату видавництва. Ідея, яка давно визрівала у середовищі нашої команди, кристалізувалася восени минулого року. Тоді ми врешті зареєстрували видавництво і до нині зробили чималий пласт наразі невидимої роботи", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Віталій Ляска.

Команда видавництва "Локальна історія" уже уклала низку угод із провідними українськими істориками та письменниками, провела спішні перемовини із світовими видавництвами, зокрема із Єльським та Прінстонським університетами, The Wylie Agency, PEW Literary, агентством Беати Стасінської та іншими.

"Усі книжки, які зараз на стадії перекладу, мають або виразне українське тло, або ж несуть відчутну актуальність для української аудиторії. На жаль, за винятком кількох випадків, ми мало знаємо світову історіографію. Тож, одним із завдань видавництва "Локальна історія" буде спроба заповнити цю лакуну", - зазначив Віталій Ляска.

Першим продуктом видавництва "Локальна історія" стала книжка журналістки і краєзнавиці Ірини Пустиннікової "Карпати. Коротка історія мандрів". Це історичний нонфікшн, оздоблений двома сотнями архівних світлин. Зараз книжку можна замовити за умовами передпродажу.

 

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.