Українців закликають захистити український культурний простір від "русского міра"

Українців закликають підписати петицію "Захистити український культурний простір від "русского міра" - невідкладно підписати Закон 2309-ІХ про заборону ввезення і розповсюдження видавничої продукції держави-агресора"

На сайті президента України 16 травня зареєстровано петицію "Захистити український культурний простір від "русского міра" - невідкладно підписати Закон 2309-ІХ про заборону ввезення і розповсюдження видавничої продукції держави-агресора". Автором петиції є Шамайда Тарас.

"19 червня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон 2309-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України"
(за – 306 голосів, проти – 0, утримались – 0).

Закон, розроблений спільно представниками громадянського суспільства, видавничої спільноти та влади:
забороняє імпорт і розповсюдження видавничої продукції з Росії та Білорусі;


передбачає видання книг в Україні мовою оригіналу або в перекладі на українську мову, мови ЄС чи корінних народів України;


перекриває можливості ввезення видань антиукраїнського змісту.

Закон не потребує ні копійки бюджетних витрат і має визначальне значення для майбутнього всієї книжкової галузі. 20 червня 2022 року він переданий Вам на підпис, однак попри одностайне рішення парламенту, рекомендацію Кабміну і вимоги Конституції досі не підписаний.

Видавнича продукція держави-агресора і російський контрафакт і далі вільно продаються в Україні, підриваючи інформаційну безпеку держави й економічні підвалини українського книговидання.

Підписати Закон 2309-ІХ публічно закликали найвідоміші українські письменники, провідні видавці й книгорозповсюджувачі, правники, численні організації громадянського суспільства, в тому числі Українська Асоціація Видавців та Книгорозповсюджувачів і коаліція "Реанімаційний пакет реформ".

Зрозуміло, що в умовах війни Ви як глава держави й Верховний Головнокомандувач зайняті перш за все питаннями збройної відсічі агресору. Але ситуація, коли парламент, книжкова галузь і громадянське суспільство одностайні у підтримці Закону 2309-ІХ, і лише відсутність Вашого підпису дозволяє Росії і далі руйнувати наш книжковий ринок, є незрозумілою і неприйнятною.

Частина третя статті 94 Конституції України визначає: якщо Президент протягом 15 днів не підписав закон чи не повернув його до парламенту з зауваженнями, "закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений".

Пане Президенте, підпишіть Закон 2309-ІХ. Зробіть цей історичний крок. Звільніть нарешті книжкову галузь від "русского міра".

Для досягнення результату петиції потрібно набрати 25 тисяч голосів. Підписати петицію можна за посиланням.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.