Співзасновники "Історичної правди" презентують книжку про головну подію історії України

25 грудня у Києві Олександр Зінченко та Вахтанг Кіпіані презентуватимуть книгу "Як українці зруйнували імперію зла"

Про це повідомляє видавництво Vivat.

До річниці розпаду СРСР у видавництві Vivat побачила світ книга історика, публіциста, сценариста Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла". 

Що відбувалося за лаштунками Серпневого путчу, який зробив розпад СРСР швидким і незворотним? Як сталося, що із чотирьох сценаріїв розвитку подій, описаних у прогнозі ЦРУ, українці обрали найрадикальніший — "Розпад"? 

У цій книзі автор поденно відтворює події 1991 року. Наводить ще донедавна секретні архівні документи ЦРУ і КДБ. Уперше зіставляє спогади учасників і свідків здобуття Україною незалежності: політиків, істориків, письменників. І відповідає на запитання, хто насправді зруйнував імперію зла.

"Я питав багатьох батьків нашої незалежності, чи усвідомлювали вони 31 грудня 1990 року, що наступний Новий рік вони святкуватимуть у незалежній Україні. І вони казали, що ні — бо бачили перспективу відновлення незалежності у 5-6 років. Але українці не тільки скористалися вікном можливостей — вони його створили, спровокували ситуацію, коли це стало можливо, готувалися як спільнота. Але і через три десятиліття багато українців не відрефлексували, як саме українці зруйнували імперію зла. Час виправляти це!", — наголошує Олександр Зінченко

Ідея книги виникла під час роботи над документальним проєктом Суспільного Мовлення "Колапс. Як українці зруйнували імперію зла", оскільки весь обсяг зібраного матеріалу неможливо вмістити у фільм.

В оформленні використано фото Олександра Клименка

"Чи варто читати цю книжку? Ні, не варто, а потрібно, конче потрібно, щоб зрозуміти один з переломних моментів у світовій історії та шлях України до себе", - зазначив історик, професор Гарвардського університету Сергій Плохій.

Презентація книжки "Як українці зруйнували імперію зла" відбудеться саме в той день, коли СРСР формально припинив своє існування за участі Олександра Зінченка та Вахтанга Кіпіані - автора книг "Країна жіночого роду" та "Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР". 

Коли: 25 грудня, 16:00
Де: Книгарня Vivat (Київ, вул. Велика Васильківська, 101)
 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.