У Канаді знесли пам'ятник першій українській дивізії "Галичина"

В Канаді на цвинтарі у містечку Оквілл знесли пам'ятник першій українській дивізії "Галичина" — учасникам боїв під Бродами 1944 року.

Про це повідомив Голова ОУН Богдан Червак.

"Нагадаю, що там також встановлено Меморіал на честь УПА, а також кенотаф, на якому зображена емблема 14-ї ваффен-гренадерської дивізії СС (1-ша Галицька), і напис "Тим, хто загинув за свободу України". Фактично, відбулася наруга над могилами героїв, які зі зброєю в руках билися за незалежність України. Треба визнати: українців і Україну принизили на очах усього світу. Московська пропаганда виявилася сильнішою за принципи демократії і поваги до прав людини , якими так хизується Канада", - написав у Телеграмі Богдан Червак.

Пам'ятний знак учасникам боїв під Бродами 1944 року перебував на українському цвинтарі з 1988-го. Меморіал на Українському кладовищі св. Володимира неодноразово піддавався вандалізму. Питання знесення актуалізувалося після скандалу із вшануванням у парламенті Канади ветерана дивізії СС "Галичина" Ярослава Гунька.

Також у соцмережах поширили відео знесення пам'ятника учасникам боїв під Бродами 1944 року в Оквіллі.

 
Пам'ятник першій українській дивізії "Галичина"
Фото: Вахтанг Кіпіані

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.