Канада відмовила Росії видати ветерана СС "Галичина" Ярослава Гуньки

Канада відмовила російському МЗС в екстрадиції ветерана СС "Галичина" Ярослава Гуньки.

Про це повідомляють російські ЗМІ.

"Формально відмовили на наш запит про видачу з посиланням на відсутність договору про екстрадицію між нашими країнами", — заявили в МЗС РФ.

Восени 2023 року слідчий комітет Росії заочно звинуватив у геноциді колишнього бійця СС "Галичина" Ярослава Гунька, який проживає в Канаді. Мовляв, Слідством у Державному архіві РФ та Центральному архіві Міноборони рф отримано документальне підтвердження про місця дислокації, ведення бойових дій дивізією СС "Галичина", в якій проходив службу Гунько. Росіяни заявляють, нібито Гунько причетний до вбивств не лише громадян СРСР, а й поляків та білорусів у 1944 році.

Нагадаємо, 22 вересня президент України Володимир Зеленський виступив у парламенті Канади, після чого речник Ентоні Рота представив присутнім Ярослава Гунька, запропонувавши вшанувати його як "героя Другої світової війни". Він назвав його "українським та канадським героєм" і подякував за службу. Канадські законодавці зустріли Гунька стоячи з оваціями, а Зеленський підняв кулак на знак підтвердження.

Згодом стало відомо, що Гунько воював у складі дивізії "Галичина". Розгорівся скандал, і Ентоні Рота заявив, що ані його колеги, ані українська делегація не знали про присутність у залі цієї людини, а сам він дізнався про деталі його біографії набагато пізніше.

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.