Студенти Києво-Могилянської академії організували збір коштів на премію памʼяті ім. Тетяни Балабушевич та Михайла Кірсенка

Спільнота студентів кафедри історії НаУКМА об’єдналася для збору на відзнаку для бакалаврів, яка вшановуватиме професорів Тетяну Балабушевич та Михайла Кірсенка.

Про це йдеться на сайті Києво-Могилянської Фундації в Україні.

Михайло Кірсенко, як засновник і перший завідувач кафедри історії НаУКМА, розробив  її концепцію, а також 11 навчальних програм. Разом з Тетяною Балабушевич вони започаткували в Україні порівняльну історію цивілізацій, а також ґрунтовні дослідження Центрально-Східної Європи.

Премія памʼяті про Тетяну Балабушевич та Михайла Кірсенка стане одноразовою виплатою  для одного/ї студента/студентки 4 курсу за написання фахової дипломної роботи на тему Центрально-Східної Європи. Головним критерієм вибору стипендіата стане дипломна робота, яка пройде перевірку незалежного журі, що складатиметься з 3 представників: завідувача кафедри та двох викладачів.

Ціль цьогорічного збору: зібрати 20 000 ₴  для заснування відзнаки в пам'ять про Тетяну Балабушевич та Михайла Кірсенка. Відзнакою буде нагороджено одного/у студента/ку 4-го року навчання за написання найкращої дипломної роботи з історії Центрально-Східної Європи. 

Мета проєкту – вмотивувати молодих студентів досліджувати тему Центрально-Східної Європи, робити перші кроки у своїй науковій кар'єрі. Таким чином ми вшануємо памʼять Викладачів та продовжимо справу їхнього життя.  

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.