На честь Героя України «Да Вінчі» в УКУ започатковують стипендіальний фонд

З ініціативи нареченоїДмитра Коцюбайла, військовослужбовиці, студентки УКУ Аліни Михайлової, Український католицький університет відкриває іменний стипендіальний фонд на честь Героя.

Про це йдеться на сайті УКУ.

Стипендію імені Дмитра Коцюбайла вручатимуть студентам, які засвідчили своє служіння Україні активною волонтерською діяльністю, зокрема тим, хто підтримував своєю працею військових, ветеранів та їхні сім'ї. 

"Ця стипендія для мене, перш за все, про пам'ять. Про продовження справи Дмитра. Адже він жив не лише війною, а й думав набагато масштабніше. Його головною мотивацією була вільна, незалежна, успішна, процвітаюча Україна. А цього неможливо досягнути без освічених українців", - каже Аліна Михайлова, ініціаторка стипендії, студентка Школи управління УКУ, керівниця медичної служби "Ульф" механізованого батальйону "Вовки Да Вінчі". 

За словами проректорки Українського католицького університету Наталки Климовської, ціль університету — зібрати 100 тисяч доларів у сталий фонд (ендаумент), який  дозволить генерувати стипендію імені Дмитра Коцюбайла та покривати витрати на навчання студента/студентки в університеті щороку.

Герой України Дмитро Коцюбайло, позивний "Да Вінчі", загинув 7 березня під Бахмутом у бою за Україну. Йому було лише 27 років.

Дмитро – український доброволець, командир 1-го ОМБ "Вовки Да Вінчі" Збройних сил України, учасник російсько-української війни з 2014 року. На початку грудня 2021 року Дмитро отримав з рук президента Володимира Зеленського найвищу державну нагороду – звання Героя України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. Він став першим добровольцем, який прижиттєво отримав таке звання. 

Зробити пожертву ви можете за посиланням.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.