Фонд імені Євгена Олефіренка збирає кошти на меморіальну стипендію

Необхідо зібрати 40 тисяч гривень.

Про це повідомила історикиня Ольга Гнатюк.

Фонд збирає кошти на "Меморіальну стипендію імені Євгена Олефіренка" для покриття плати за навчання для студента/ки, який/а вступить на магістерську програму "Історія" Національного університету "Києво-Могилянська академія" на контрактну форму навчання.

"Дорогі Друзі і Знайомі, дорогі випускники спільної програми Варшавського університету і Могилянки! У липні минулого року загинув під Бахмутом випускник нашої Кафедри історії Києво-Могилянської академії Євген Оліференко. Вражені цією непоправною втратою, ми заснували в памʼять Євгена стипендію його імені. Якщо минулого року ми легко зібрали кошти, то цього року ми стали перед викликом, бо не тільки наші ресурси вичерпуються, а й загалом усіх небайдужих людей", - написала Ольга Гнатюк.

Фонд засновано у пам'ять про Євгена Олефіренка — колишнього студента НАУКМА, випускника бакалаврської програми з історії 2010 року. 

До 24 лютого 2022 року Євген працював менеджером у готельному бізнесі. Після початку повномасштабного вторгнення мобілізувався до 206-го київського батальйону територіальної оборони, а закінчив свій бойовий шлях командиром взводу Першої окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна. За цей час Євген воював під Миколаєвом, був гранатометником і мінометником, навчав іноземних добровольців.

Його підрозділ до останнього захищав Лисичанськ на Луганщині. Він зумів вивести свій взвод з напівоточеного міста неушкодженим. Євген Олефіренко загинув під Бахмутом 7 липня 2022 року.

Здійснити переказ можна за посиланням або за реквізитами:

Реєстраційний номер отримувача: ЄДРПОУ 20072119

Призначення платежу: БЛАГОДІЙНИЙ ВНЕСОК У ФОНД ІМЕНІ Є. ОЛЕФІРЕНКА
Міжнародний Благодійний Фонд відродження Києво-Могилянської Академії
П/Р UA823052990000026009045024658
 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.