Студенти Києво-Могилянської академії організували збір коштів на премію памʼяті ім. Тетяни Балабушевич та Михайла Кірсенка

Спільнота студентів кафедри історії НаУКМА об’єдналася для збору на відзнаку для бакалаврів, яка вшановуватиме професорів Тетяну Балабушевич та Михайла Кірсенка.

Про це йдеться на сайті Києво-Могилянської Фундації в Україні.

Михайло Кірсенко, як засновник і перший завідувач кафедри історії НаУКМА, розробив  її концепцію, а також 11 навчальних програм. Разом з Тетяною Балабушевич вони започаткували в Україні порівняльну історію цивілізацій, а також ґрунтовні дослідження Центрально-Східної Європи.

Премія памʼяті про Тетяну Балабушевич та Михайла Кірсенка стане одноразовою виплатою  для одного/ї студента/студентки 4 курсу за написання фахової дипломної роботи на тему Центрально-Східної Європи. Головним критерієм вибору стипендіата стане дипломна робота, яка пройде перевірку незалежного журі, що складатиметься з 3 представників: завідувача кафедри та двох викладачів.

Ціль цьогорічного збору: зібрати 20 000 ₴  для заснування відзнаки в пам'ять про Тетяну Балабушевич та Михайла Кірсенка. Відзнакою буде нагороджено одного/у студента/ку 4-го року навчання за написання найкращої дипломної роботи з історії Центрально-Східної Європи. 

Мета проєкту – вмотивувати молодих студентів досліджувати тему Центрально-Східної Європи, робити перші кроки у своїй науковій кар'єрі. Таким чином ми вшануємо памʼять Викладачів та продовжимо справу їхнього життя.  

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.