Студенти Києво-Могилянської академії організували збір коштів на премію памʼяті ім. Тетяни Балабушевич та Михайла Кірсенка

Спільнота студентів кафедри історії НаУКМА об’єдналася для збору на відзнаку для бакалаврів, яка вшановуватиме професорів Тетяну Балабушевич та Михайла Кірсенка.

Про це йдеться на сайті Києво-Могилянської Фундації в Україні.

Михайло Кірсенко, як засновник і перший завідувач кафедри історії НаУКМА, розробив  її концепцію, а також 11 навчальних програм. Разом з Тетяною Балабушевич вони започаткували в Україні порівняльну історію цивілізацій, а також ґрунтовні дослідження Центрально-Східної Європи.

Премія памʼяті про Тетяну Балабушевич та Михайла Кірсенка стане одноразовою виплатою  для одного/ї студента/студентки 4 курсу за написання фахової дипломної роботи на тему Центрально-Східної Європи. Головним критерієм вибору стипендіата стане дипломна робота, яка пройде перевірку незалежного журі, що складатиметься з 3 представників: завідувача кафедри та двох викладачів.

Ціль цьогорічного збору: зібрати 20 000 ₴  для заснування відзнаки в пам'ять про Тетяну Балабушевич та Михайла Кірсенка. Відзнакою буде нагороджено одного/у студента/ку 4-го року навчання за написання найкращої дипломної роботи з історії Центрально-Східної Європи. 

Мета проєкту – вмотивувати молодих студентів досліджувати тему Центрально-Східної Європи, робити перші кроки у своїй науковій кар'єрі. Таким чином ми вшануємо памʼять Викладачів та продовжимо справу їхнього життя.  

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.