АНОНС: 100-річчя від дня народження Сергія Параджанова

Національна спілка кінематографістів України запрошує на вечір, присвячений 100-річчю від дня народження Сергія Параджанова, який відбудеться 9 січня у Києві.

Про це інформує Будинок кіно.

За рішенням ЮНЕСКО, 2024 рік – рік Сергія Параджанова, 100 років з дня народження якого відзначать 9 січня.

Сергія Параджанов - творець всесвітньо відомої кінострічки "Тіні забутих предків" за однойменною повістю Михайла Коцюбинського та сповненого поетики фільму "Колір гранату". Зазнавши політичного переслідування і пройшовши випробування радянськими таборами, режисер подарував світу й інші видатні роботи – "Легенда про Сурамську фортецю" та "Ашик-Керіб".

9 січня о 15:00 в Червоній залі Будинку кіно відбудеться показ оновленої копії легендарної кінострічки "Тіні забутих предків".

В рамках вечора глядачі також побачать рідкісні документальні кадри зняті за життя Сергія Параджанова, інтерв'ю з Майстром та спогади про нього тих, хто мав щастя із ним працювати. Показ унікальних матеріалів підготували відомі режисери Роман Балаян та Дмитро Томашпольский.

Показ фільму і вечір організовано за підтримки Посольства республіки Вірменія в Україні, Посольства Грузії в Україні, Спілки вірмен України, Національного центру Олександра Довженка.

Коли: 9 січня 2024 року 

Де: у Червоній залі Будинку кіно (Київ, Саксаганського, 6)

Вхід вільний.

 

Теми

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.