Укрдержархів виклав у вільний доступ кінодокументи періоду Української Революції

Онлайн-ресурс «Українське німе кіно», започаткований Державною архівною службою України, поповнився кіноновинками

Про це йдеться на офіційному сайті Державної архівної служби України.

Онлайн-ресурс поповнився кіноновинками, а саме:
Кіносюжет "Переговори про мир" 1917 року, архівний № 2458
Кінофільм "Катастрофа в Києва" 1918 року, архівний № 1975

Представлені кінодокументи відносяться до періоду Української Революції 1917-1921 рр.:, часи Центральної Ради, Української Держави і Директорії УНР. Невелика за обсягом, у порівнянні із оприлюдненою на платформі кіноспадщиною Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ), ця колекція із фондів Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву є не менш цінною і водночас найбільш невідомою як для істориків та кінознавців, так і широкого загалу.

Оцінюючи труднощі роботи з цими рухомими зображеннями, хоча б з огляду на той факт, що в тогочасній кінопродукції умовно виділяють: проросійські-царські кіноагітки російських кіностудій та прорадянські кіноагітки радянських кіностудій, які працювали в Києві, Одесі та Харкові, а також проукраїнські фільми, створені кіностудією "Українфільм" (заснована за Павла Скоропадського), переконані, що запропоновані увазі користувачів кінодокументи потребують ретельної практики історичної критики джерел, а не "проживання" поза традиційним джерельним каноном.

14 вересня 2021 року Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов під час пресконференції в Укрінформі презентував онлайн-проєкт"Архів українського німого кіно", орієнтований на дослідників різних сфер: науковців, кінематографістів, журналістів, а також на широке коло користувачів. Перша частина цього проєкту була завантажена 2022 року і містила 189 кінодокументів, завантаження другої частини було розпочато у 2023 році. Проєкт представлено на ютуб сторінці Укрдержархіву .

 
Теми

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.