IN MEMORIAM: Помер режисер-документаліст Ігор Кобрин

На 73-му році помер український режисер-документаліст і засновник студії "Телекон" Ігор Кобрин.

Про це повідомила його колега, кінознавиця Стелла Кломінська. 

"І знову сумна звістка... Щойно телефоном повідомили... Пішов з життя колега, однокурсник, кінорежисер Ігор Кобрин. Прощавай, друже!", - написала Стелла Кломінська.

Ігор Кобрин народився 2 лютого 1951 у Львові. Навчався у Львівському університеті. 1981 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва за фахом режисер кіно і телебачення. Від 1982 року працював на студії "Укртелефільм".

Ігор Кобрин - лауреат Шевченківської премії 1989 року, член Національної спілки кінематографістів України. Він отримав звання заслуженого діяча мистецтв України у 2008 році за вагомий особистий внесок у вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років.

Він заснував телестудію "Телекон", яка спеціалізується на виробництві документальних фільмів, серіалів і телепрограм. Знімальна група компанії співпрацювала з закордонними телеканалами, зокрема ВВС. 

Творчий доробок режисера складають документальні серіали "1941" та "1945", фільми "Не хочу згадувати", "Заручники свободи", "Апельсинова долька", "Собор на крові", "Хлібна гільйотина", трисерійна стрічка "Плавильний котел" та інші. Кобрин став сценаристом та продюсером документальної кінотрилогії "Чорнобиль: Два кольори часу". 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.