Задонать на дрони та виграй "історичну бібліотеку" з автографами авторів!

Історик Едуард Андрющенко та журналістка Дарія Гірна організували збір на дрони для бійців 93 ОМБр "Холодний Яр".

Про це повідомив історик Едуард Андрющенко.

Журналістка та блогерка Дарія Гірна збирає на дрони для бійців 93 ОМБр "Холодний Яр", які захищають нас на Донецькому напрямку. Ціль амбітна - 10 Мавіків 3Т, на які треба 1 850 000 гривень. Третина суми вже є.

Для того, щоб збір швидше завершився, і "холодноярівці" отримали свої дрони (без яких сучасна війна просто неможлива, і яких ніколи не буває достатньо), пропоную таку акцію.

Ви кидаєте донати від 100 гривень на мою банку - а я розігрую серед вас комплект із 21 історичної книжки (погодьтеся, це вже можна назвати невеликою історичною бібліотекою; повний список нижче). Кожна книга підписана автором або співавтором.

Це переважно науково-популярні праці для широкої аудиторії, видані у 2022-2024 роках. Серед авторів - кандидати та доктори наук, відомі письменники та журналісти, деякі з них самі зараз служать у ЗСУ. Дякуємо кожному з них за те, що долучилися!

100 гривень - це один "квиток" на розіграш. При донаті в 200 гривень ваші шанси зростають вдвічі, 500 гривень - у 5 разів тощо.

Не забудьте вказати у коментарі до платежу свій телефон або електронну пошту - так я зможу зв'язатися з вами у разі вашої перемоги.

Розіграш триватиме тиждень, до 1 лютого. Після цього рандомайзер обере переможця, а я відправлю всі гроші з банки Дарці та відправлю книжки:

  1. Едуард Андрющенко. Архіви КГБ. Невигадані історії.
  2. Дар'я Анцибор. Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят.
  3. Леся Бондарук. Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу.
  4.  Максим Беспалов. Усе, що ви знаєте про Ірландію, — правда, але...
  5. Володимир В'ятрович. Нотатки з кухні "переписування історії".
  6. Іван Гоменюк. Мурашник. Нотатки на манжетах історії Галичини, Буковини та Закарпаття.
  7. Сергій Громенко. Чому Україна виграє.
  8. Стефанія Демчук. Доба постів та карнавалів. Як жили, пили та кохалися у Середньовіччі.
  9. Олександр Зінченко. Як українці зруйнували імперію зла.
  10. Олеся Ісаюк. Роман Шухевич. Життя легенди.
  11. Вахтанг Кіпіані. Дисиденти.
  12. Вахтанг Кіпіані. Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР
  13. Олег Криштопа, Іван Дерейко. Історія для дорослих.
  14. Сергій Плохій. Убивство у Мюнхені. По червоному сліду (єдина книга, підписана не для розіграшу. Дякую Вахтангу Кіпіані, який її надав).
  15. Розчаклування недуги. Локальна традиція, "старі" хвороби та "нова" медицина в Україні ХVІІІ–ХІХ ст. Колективна монографія за редакцією Володимира Маслійчука та Ігоря Сердюка.
  16. Тарас Самчук. Пиво і чорнило. Як жили київські студенти XIX — початку XX століття.
  17. Віталій Скальський. 160 днів Української Народної Республіки.
  18. Олександр Скрипник. Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки.
  19. Олексій Сокирко. Козацький Марс. Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764.
  20. Ярослав Файзулін, Максим Майоров, Олександр Кучерук. Київські адреси Української революції 1917–1921.
  21. Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії. Збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС. Підписана одним з упорядників, директором архіву СБУ Андрієм Когутом.

Дякуємо Книгарні Є на вулиці Лисенка за допомогу.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.