АНОНС: У Львові відбудеться зустріч-презентація "Гетьманщина. Україна. Історія"

18 січня Львівський музей Михайла Грушевського запрошує на зустріч-презентацію "Гетьманщина. Україна. Історія".

Про це інформує Львівський музей Михайла Грушевського.

В рамках зустрічі відбудуться виступи:

- генеральної директорки Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця"(м. Батурин), кандидатки історичних наук Наталії Ребрової, яка розповість про колиску української державності, символ незламного духу українців у боротьбі за створення незалежної, могутньої України – Гетьманську столицю;

- відповідальної секретарки Київського Товариства "Холмщина " ім. М. Грушевського, публіцистки, членкині НСЖУ Зої Шалівської, котра повідає про місто козацької звитяги – Конотоп;

- заступниці голови благодійного фонду "Спадок Гетьманщини" Аліни Іващенко, котра презентує документальну збірку "Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765 – 1769 років. Книга 1. Козацька старшина та духовенство".

"Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України" – це друга книга із серії "Спадок Гетьманщини. Конотопщина козацька". Першу – "Ревізії Конотопської сотні 30 – 40-х рр. XVIII ст." – презентували 20 березня 2023 року та включили до списку "Лідерів літа" книжкового ярмарку KyivBookFest.

Генеральний опис Лівобережної України – це одне з базових джерел, знайомство з яким не залишає сумнівів, що козаки були саме нобілітетом: мали власність, зокрема – маєтки, які передавали у спадок; користувалися становими привілеями та відстоювали їх.

Презентоване видання містить близько 500 документів з Генерального опису, що стосуються козацької старшини та духовенства Конотопа, а також передмову, написану упорядником книги чернігівським істориком Олександром Тригубом, у якій подані короткі довідки про найвпливовіші роди конотопської шляхти та духовенства.

Коли: 18 січня 2024 р. о 16 год. 

Де: Львівський музей Михайла Грушевського (вул. І.Франка, 154) 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.