Шевченківська премія оголосила фіналістів

Оголосили короткий список творів, висунутих на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року.

Про це повідомили на сайті комітету премії.

За його результатами до короткого списку номінантів увійшли:

Література:

  • Дмитро Лазуткін — поетична збірка "Закладка";
  • Ігор Павлюк — поетична збірка "Танець Мамая";
  • Степан Процюк — "Руки і сльози. Роман про Івана Франка", "Місяцю, місяцю: роман про Григора Тютюнника";
  • Ярина Чорногуз — поетична збірка "[dasein: оборона присутності]".

Літературознавство та мистецтвознавство:

  • Ігор Набитович — книжка "Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький";
  • Людмила Тарнашинська — книжка "Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти".

Публіцистика, журналістика:

  • Іван Коломієць (Вано Крюґер) — книжка есеїв "Розчахнута квітка";
  • Євген Малолєтка, Мстислав Чернов, Василиса Степаненко — серія журналістських матеріалів про облогу Маріуполя (репортажі, фото та відеорепортажі, розслідування та фільм "20 днів у Маріуполі");
  • Олександр Михед — книжка "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення".

З повним переліком тих, хто пройшов у третій тур в інших номінаціях, можна ознайомитись на офіційному сайті премії.

Національна премія України імені Тараса Шевченка заснована 1961 року. Вона є найвищою в Україні творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Кожного року може бути присуджено не більше семи Національних премій, а нагородити особу можна один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Нагадаємо, 2022 року Шевченківську премію з літератури отримала Тамара Горіха Зерня за роман "Доця", а 2023 — Катерина Калитко за збірку поезій "Орден мовчальниць".

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.