Задонать на дрони та виграй "історичну бібліотеку" з автографами авторів!

Історик Едуард Андрющенко та журналістка Дарія Гірна організували збір на дрони для бійців 93 ОМБр "Холодний Яр".

Про це повідомив історик Едуард Андрющенко.

Журналістка та блогерка Дарія Гірна збирає на дрони для бійців 93 ОМБр "Холодний Яр", які захищають нас на Донецькому напрямку. Ціль амбітна - 10 Мавіків 3Т, на які треба 1 850 000 гривень. Третина суми вже є.

Для того, щоб збір швидше завершився, і "холодноярівці" отримали свої дрони (без яких сучасна війна просто неможлива, і яких ніколи не буває достатньо), пропоную таку акцію.

Ви кидаєте донати від 100 гривень на мою банку - а я розігрую серед вас комплект із 21 історичної книжки (погодьтеся, це вже можна назвати невеликою історичною бібліотекою; повний список нижче). Кожна книга підписана автором або співавтором.

Це переважно науково-популярні праці для широкої аудиторії, видані у 2022-2024 роках. Серед авторів - кандидати та доктори наук, відомі письменники та журналісти, деякі з них самі зараз служать у ЗСУ. Дякуємо кожному з них за те, що долучилися!

100 гривень - це один "квиток" на розіграш. При донаті в 200 гривень ваші шанси зростають вдвічі, 500 гривень - у 5 разів тощо.

Не забудьте вказати у коментарі до платежу свій телефон або електронну пошту - так я зможу зв'язатися з вами у разі вашої перемоги.

Розіграш триватиме тиждень, до 1 лютого. Після цього рандомайзер обере переможця, а я відправлю всі гроші з банки Дарці та відправлю книжки:

  1. Едуард Андрющенко. Архіви КГБ. Невигадані історії.
  2. Дар'я Анцибор. Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят.
  3. Леся Бондарук. Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу.
  4.  Максим Беспалов. Усе, що ви знаєте про Ірландію, — правда, але...
  5. Володимир В'ятрович. Нотатки з кухні "переписування історії".
  6. Іван Гоменюк. Мурашник. Нотатки на манжетах історії Галичини, Буковини та Закарпаття.
  7. Сергій Громенко. Чому Україна виграє.
  8. Стефанія Демчук. Доба постів та карнавалів. Як жили, пили та кохалися у Середньовіччі.
  9. Олександр Зінченко. Як українці зруйнували імперію зла.
  10. Олеся Ісаюк. Роман Шухевич. Життя легенди.
  11. Вахтанг Кіпіані. Дисиденти.
  12. Вахтанг Кіпіані. Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР
  13. Олег Криштопа, Іван Дерейко. Історія для дорослих.
  14. Сергій Плохій. Убивство у Мюнхені. По червоному сліду (єдина книга, підписана не для розіграшу. Дякую Вахтангу Кіпіані, який її надав).
  15. Розчаклування недуги. Локальна традиція, "старі" хвороби та "нова" медицина в Україні ХVІІІ–ХІХ ст. Колективна монографія за редакцією Володимира Маслійчука та Ігоря Сердюка.
  16. Тарас Самчук. Пиво і чорнило. Як жили київські студенти XIX — початку XX століття.
  17. Віталій Скальський. 160 днів Української Народної Республіки.
  18. Олександр Скрипник. Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки.
  19. Олексій Сокирко. Козацький Марс. Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764.
  20. Ярослав Файзулін, Максим Майоров, Олександр Кучерук. Київські адреси Української революції 1917–1921.
  21. Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії. Збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС. Підписана одним з упорядників, директором архіву СБУ Андрієм Когутом.

Дякуємо Книгарні Є на вулиці Лисенка за допомогу.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.