У будівлі колишнього товариства "Дністер" у Львові виявили нові розписи

Фахівці реставраційного бюро Karp Restorer дослідили у Львові інтер’єр сецесійної будівлі, що раніше належала страховому товариству «Дністер», і виявили там нові розписи.

Про це пише ZAXID.NET.

Дослідження провели на початку 2024 року, за ініціативи Львівського бюро євроінтеграції у частині приміщення зі сторони вулиці Підвальної, 7, яка колись використовувалася як житловий комплекс для української інтелігенції.

"Результати досліджень підтвердили наявність історичних розписів на стелях та стінах, які відрізняються від попередніх відкриттів. Це надзвичайно цікаво і підкреслює необхідність комплексного дослідження та відновлення будівлі. Кожна деталь має велике значення, а в поєднанні вони створюють цілісне, правдиве та ретельно продумане стилістичне оформлення інтер'єрів цієї історичної споруди", – написали 18 січня на сторінці реставраційного бюро.

Фахівці Karp Restorer додали, що в інтерʼєрі памʼятки досі є численні живописні декорації, заховані під багатошаровими пізнішими побілками та потребують комплексного науково-реставраційного дослідження. 

До слова, Karp Restorer 2019 року обстежив сходову клітку поліклініки, яка працює у цьому ж приміщенні з боку вулиці Руської, 20. Команда виявила орнаментальні розписи у гуцульському стилі на стелі, фрагменти декору у вигляді кахель та різноманітну поліхромію, якою додатково прикрашали скульптурні деталі стін.

Фасад будівлі колишнього страхового товариства "Дністер" відновили у 2021-2022 роках. 

Споруду збудували на початку XX ст. Над його проектуванням і оздобленням працювали бюро Івана Левинського, Олександр Лушпинський, Тадей Обмінський, Альфред Захаревич, коваль Михайло Стефанівський. Європейський модерн (сецесію) доповнюють національні українські мотиви, тому цей стиль часто називають гуцульською сецесією. Зверху на фасаді є герби Львова (лев) і Києва (архангел Михаїл), що символізує об'єднання України, Акт Злуки.

 

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.