У будівлі колишнього товариства "Дністер" у Львові виявили нові розписи

Фахівці реставраційного бюро Karp Restorer дослідили у Львові інтер’єр сецесійної будівлі, що раніше належала страховому товариству «Дністер», і виявили там нові розписи.

Про це пише ZAXID.NET.

Дослідження провели на початку 2024 року, за ініціативи Львівського бюро євроінтеграції у частині приміщення зі сторони вулиці Підвальної, 7, яка колись використовувалася як житловий комплекс для української інтелігенції.

"Результати досліджень підтвердили наявність історичних розписів на стелях та стінах, які відрізняються від попередніх відкриттів. Це надзвичайно цікаво і підкреслює необхідність комплексного дослідження та відновлення будівлі. Кожна деталь має велике значення, а в поєднанні вони створюють цілісне, правдиве та ретельно продумане стилістичне оформлення інтер'єрів цієї історичної споруди", – написали 18 січня на сторінці реставраційного бюро.

Фахівці Karp Restorer додали, що в інтерʼєрі памʼятки досі є численні живописні декорації, заховані під багатошаровими пізнішими побілками та потребують комплексного науково-реставраційного дослідження. 

До слова, Karp Restorer 2019 року обстежив сходову клітку поліклініки, яка працює у цьому ж приміщенні з боку вулиці Руської, 20. Команда виявила орнаментальні розписи у гуцульському стилі на стелі, фрагменти декору у вигляді кахель та різноманітну поліхромію, якою додатково прикрашали скульптурні деталі стін.

Фасад будівлі колишнього страхового товариства "Дністер" відновили у 2021-2022 роках. 

Споруду збудували на початку XX ст. Над його проектуванням і оздобленням працювали бюро Івана Левинського, Олександр Лушпинський, Тадей Обмінський, Альфред Захаревич, коваль Михайло Стефанівський. Європейський модерн (сецесію) доповнюють національні українські мотиви, тому цей стиль часто називають гуцульською сецесією. Зверху на фасаді є герби Львова (лев) і Києва (архангел Михаїл), що символізує об'єднання України, Акт Злуки.

 

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.