АНОНС: "Сто Батерфляй Соломії Крушельницької. До 120-тиліття прем’єри опери Джакомо Пуччіні"

9 січня у Львові відбудеться лекція засновниці Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Галини Тихобаєвої під назвою "Сто Батерфляй Соломії Крушельницької. До 120-тиліття прем’єри опери Джакомо Пуччіні".

Про це повідомляють на сайті Фотографії старого Львова. 

Цьогоріч виповнюється 120 років з часу прем'єри опери Джакомо Пуччіні "Мадам Батерфляй".У 1904 році відбулося дві прем'єри: 17 лютого а "Ля Скала", яка закінчилася повним провалом, і успішна – 28 травня у Бреші за участі Соломії Крушельницької.

"Сто Батерфляй Соломії Крушельницької" – це розповідь про те, як українка врятувала "барвистого метелика" Пуччіні, проспівала 100 разів Батерфляй в найбільших театрах світу, а потім сказала композиторові: "Баста!" і віддала йому свою, вже освячену славою, партитуру.

Соломія Крушельницька - українська оперна співачка, педагогиня. За життя визнавана найвидатнішою співачкою світу. Співати з Крушельницькою на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував їй свій портрет з написом "Найвеличнішій і найчарівнішій Баттерфляй - Джакомо Пуччіні. Торре 1904".

Подія організована у співпраці Українського Фотографічного Товариства (УФОТО), Львівського Фотомузею, Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові та Львівського палацу Мистецтв.

Коли: 9 січня 2024 року, о 17.00

Де: у Львівському палаці мистецтв (вул. Коперника, 17) 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.