Фонд Порошенка звернувся до директора Львівського історичного музею щодо відновлення Музею Шухевича

Петро Порошенко звернувся з листом до директора Львівського історичного музею щодо співпраці у відновленні Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, зруйнованого під час російської терористичної атаки.

Про це у Facebook повідомив Фонд Порошенка.

"Благодійний Фонд Порошенка звертається із пропозицією щодо співпраці у відновленні Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, зруйнованого під час російської терористичної атаки. Фонд пропонує фінансування негайної повної реконструкції (відновлення) цього Музею, який має і надалі служити збереженню історичної памʼяті про боротьбу Українського народу за Незалежність", – йдеться у документі.

Для реалізації цієї мети Фонд Порошенка надав копію банківської гарантії щодо виділення коштів на потреби відновлення Музею та пропозиції щодо складу Наглядової ради проєкту відновлення Музею.

"Переконані, що невідкладне відновлення Музею стане символом незнищенності України всупереч спробам російських загарбників підкорити її", – пише Порошенко.

Нагадаємо, вранці 1 січня у Білогорщі на околиці Львова через ракетний обстріл Росії виникла пожежа у Меморіальному музеї Романа Шухевича. Будівля зруйнована повністю.

Музей Романа Шухевича на вул. Білогорща, 76 а у Львові був створений у будинку штаб-квартири головнокомандувача УПА, де він загинув 5 березня 1950 року під час облави підрозділів МГБ.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.