У Львові оголосили конкурс на облаштування Меморіалу пам'яті Українських Героїв

Прийом заявок на участь у всеукраїнському архітектурному конкурсі стартував 5 січня

Про це повідомив мер Львова Андрій Садовий.

"Ми маємо берегти цю памʼять для майбутніх поколінь. Кожен, хто живе в Україні, у Львові має знати, якою ціною сучасні Герої сьогодні захищають свою землю", – зазначив Андрій Садовий.

Комплекс буде розташований на Личакові. Як саме буде виглядати цей комплекс планують визначити на конкурсній основі.

Реєстрація учасників триватиме до 21 січня 2024 року, а прийом їхніх пропозицій – до 18 березня. Результати архітектурного конкурсу будуть відомі на початку квітня. 

Переможцям виплатять премії: за 1 місце – 500 тисяч гривень, за 2 місце – 300 тисяч гривень, а за 3 місце – 200 тисяч гривень. Фінансуватимуть конкурс за кошти благодійників.

"Архітектурний комплекс має стати памʼяткою архітектури XXI століття, але також і місцем сили для кожного українця", – додав Андрій Садовий.

Деталі технічного завдання для архітектурного конкурсу робоча група обговорила 13 грудня 2023 року. Вона складалася з істориків, представників мистецьких середовищ, культурних діячів Львова.

Вони погодили, що вигляд намогильних плит для загиблих захисників може відрізнятися залежно від їхньої релігійної чи конфесійної приналежності.

Також у межах комплексу планують зробити міжконфесійну молитовну залу – каплицю, колумбарій та інформаційний центр для відвідувачів.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.