В Ірпені відновив роботу історико-краєзнавчий музей

10 січня відбулася презентація оновленої експозиції у відбудованому Історико-краєзнавчому музеї Ірпінської міської ради.

Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України.

Під час повномасштабного вторгнення російських військ на територію України було пошкоджено вікна, вхідну групу та дах. Однак усі експонати музею збереглися і вже на початку травня 2022 року музей відновив роботу.

Оновлена експозиція розміщена у чотирьох залах, оснащених віар-окулярами й плазмовими телевізорами.

Перша зала розповідає про становлення Ірпеня, зокрема, про Ірпінські дачі та залізницю, що дала життя місту.  Друга — присвячена найвідомішим митцям міста, які тут проживали та творили — художникам Борису Піаніду, Матвію Донцову та Володимиру Сидоруку. Також в експозиції наявні рідкісні стародруки, колекція чорнильниць різних письменників, чиє життя і творчість були пов'язані з Ірпенем.

Третя зала музею розповідає про події окупації Ірпеня російськими військами в лютому-березні 2022 року. Тут представлені докази злочинів армії росії, особисті речі окупантів, простріляні предмети побуту місцевих мешканців, понівечені ікони, гільзи, снаряди та фрагменти військової техніки. Завдяки віар-окулярам можна побачити рівень руйнувань інфраструктурних об'єктів та житлових будинків громади на початку квітня 2022 року.

Четверта — виставкова — зала презентує доробок відомого українського художника Матвія Донцова, друга та наставника Катерини Білокур. 

Історико-краєзнавчий музей Ірпінської міської ради у 1977 році заснував вчитель історії Олексій Передерій як краєзнавчий гурток місцевої школи. У 1990 році для музею отримав  окреме приміщення. Експозицію музейного закладу, вже після проголошення Україною Незалежності, відкрили 18 листопада 1991 року.

 

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".