У заповіднику "Древній Звенигород" створили цифрові 3D копії середньовічних артефактів

У заповіднику «Древній Звенигород» на Львівщині з’явилися цифрові копії 20 артефактів княжого міста X-XIII ст.

Про це пише zaxid.net.

Оригінальні знахідки зі Звенигорода зберігаються у Львівському історичному музеї та Музеї археології Інституту українознавства ім. Крипʼякевича НАН України, їх виявили археологи у різні роки досліджень.

Середньовічні артефакти у форматі 3D можна переглянути в музеї на чотирьох стаціонарних планшетах, які поділені за тематикою: духовне життя Звенигорода, культура, побут, торгівля.

На кожну тему оцифрували кілька найцінніших та найунікальніших артефактів. До прикладу, тут є кам'яна хрестильниця, якою, як припускають історики, могли хрестити князя Ярослава Осмомисла, найдавніший музичний інструмент – гуслі або настільна гра "Млин".

Проект реалізували завдяки гранту Goethe-Institut. Нові 3D моделі доповнять мандрівку Звенигородом в окулярах віртуальної реальності, в яких кожен відвідувач може не лише оглянути, як виглядало місто, вулиці чи архітектура, але й "зайти" в приміщення, оглянути інтер'єри княжого палацу чи храму.

Звенигород – одне з найдавніших столичних міст Галицької Русі. Перша згадка зафіксована у літописах у 1086 році. Його збудував в XI ст. князь Володар Ростиславович, правнук Ярослава Мудрого. Найбільший розквіт міста припав на часи князювання його сина Володимирка, батька Ярослава Осмомисла. У XI-ХІІІ ст. Звенигород був столицею князівства. У 1241 році місто спалили монголо-татари. Культурний шар добре зберігся у ґрунті завдяки тому, що тут майже не було пізніших будівель. У 2020 році у Звенигороді створили заповідник.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.