АНОНС: публічний діалог «Масовий голод у Криму у 1921-1923 рр. і кримськотатарський народ»

18 грудня о 15:00 Музей Голодомору запрошує на публічний діалог «Масовий голод у Криму у 1921-1923 рр. і кримськотатарський народ».

Про це повідомляє Музей Голодомору.

Голод 1921–1923 років став тяжким ударом для населення Криму. Страшні демографічні втрати, внаслідок яких загинув фактично кожен сьомий кримчанин, були спричинені політикою російських більшовиків в Криму, яка втілювалась на тлі природного лиха та спустошень після років війн та революцій.

На жаль, сьогодні масовий голод 1921–1923 років майже забутий, а в Криму й досі немає жодного пам'ятника ста тисячам кримчан, котрі стали жертвами цієї катастрофи. Смертність від голоду серед кримських татар, непропорційно висока навіть щодо іншого населення півострова, також потрапила в тінь ще більшої катастрофи – геноциду кримськотатарського народу у середині ХХ століття. У соті роковини трагедії голоду в Криму 1921–1923 років маємо згадати про неї та не забувати її жертв.

Захід організовано в просторі виставки "MIRAS. Спадщина", спільно з Національним музеєм Голодомору-геноциду, Інститутом культурології Національної академії мистецтв України та кримськотатарською громадською організацією "Алєм".

Спікери:

Савченко Олексій, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Скарбниці Національного музею історії України, куратор виставки "MIRAS. Спадщина";

Есма Аджієва, голова ГО "Алєм", кураторка виставки "MIRAS. Спадщина":

Андрій Іванець, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду:

Надія Гончаренко, старша наукова співробітниця Інституту культурології НАМ України, редакторка серії "Кримськотатарська проза українською".

Коли: понеділок, 18 грудня, о 15:00.

Де: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Національного заповідника "Києво-Печерська лавра"), Скарбниця Національного музею історії України.

Для участі прохання попередньо зареєструватися за телефоном (093) 619-70-29.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.