В український прокат виходить фільм про сина Франка

В український прокат виходить біографічна драма «Інший Франко» режисера Ігоря Висневського.

Про це повідомляє дистриб'ютор Adastra Cinema, пише Читомо.

Фільм розповідає про долю сина великого "Каменяра" Івана Франка — Петра. 

Петро Франко заснував скаутську організацію "Пласт", започаткував авіацію в Галицькій Армії. Також був письменником, перекладачем, науковцем, який мав 36 наукових патентів на винаходи, депутатом Верховної Ради УРСР. Він був репресований радянською владою, вивезений у Сибір, але по дорозі загинув при невідомих обставинах. 

Стрічка описує історію дружби, суперництва і кохання сина видатного "Каменяра" — Петра Франка. Разом зі своїм другом Андрієм Грищуком вони пройшли крізь буремні роки й події, стояли біля джерел скаутської організації "Пласт", боролися за кохання однієї жінки, були військовими льотчиками, рятувалися з літака у полум'ї, вибиралися із полону, не дали загинути від голоду дітям в радянському Харкові. У фільмі розкриваються ролі головних героїв під час Другої світової війни.

Виробництво здійснює Ganza Film за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України. Знімання проходили у 2019 році в Києві на одному із павільйонів заводу "Кузня на Рибальському", у Львові у Стрийському парку і меморіальному музеї "Дім Франка". Автори фільму проводили консультації з внуками Петра Франка та працівниками музею.

"Найбільшу допомогу нам надали онуки Петра Франка — це гілка Галущаків. Крім того, є родина Тихолозів, які опікуються будинком Франка у Львові — це великий сучасний музей, і вони також нам багато розповідали стосовно Петра", — розповів режисер Ігор Висневський.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.