АНОНС: виставка малярства Володимира Жишковича «Дорогами Франка»

4 cерпня у Домі Франка відкриється виставка малярства Володимира Жишковича «Дорогами Франка».

Про це повідомив Дім Франка.

Тема експонованих малярських творів у виставкових залах Дому Франка під умовною назвою "Дорогами Франка" навіяна рефлексіями подорожей митця шляхами, які до певної міри збіглися із здійсненою у квітні 1904 року Іваном Франком і Михайлом Грушевським мандрівкою до Італії.

У листі до Агатангела Кримського, написаному одразу після повернення до Львова, письменник згадував про ту мандрівку: "Я отсе несподівано для себе самого по зборах Наукового товариства ім. Шевченка відбув з проф. Грушевським тринедільну подорож до Італії (бачили Венецію, Рим і Флоренцію, були пару днів і в Відні)".

Започатковувалась і завершувалась мандрівка у Львові – місті, яке стало рідним для Івана Франка. Львів є рідним містом і для Володимира Жишковича, тому не дивно, що, крім урбаністичних італійських краєвидів, на виставці домінують львівські мотиви: вулички та архітектура десятиліттями надихали, викликали різноманітні асоціативні візії, рефлексії, спонукали автора творчо переосмислювати бачене та переносити на полотно.

Володимир Жишкович - мистецтвознавець, художник, народився 1961 року у Львові. Кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри книжкової та станкової графіки Української академії друкарства, старший науковий співробітник відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України. Член Наукового товариство імені Шевченка, член Спілки критиків та істориків мистецтва, член Львівського товариства шанувальників мистецтв.

Виставка працюватиме з 4 серпня до 3 вересня 2023 р.

Запрошуємо на відкриття 4 серпня, о 15:00.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.