У Києві презентували збірку «Франко для фронту»

Нове видання «Франко для фронту» включає твори, які мотивуватимуть українських захисників на боротьбу

Про це під час презентації у Медіацентрі Україна - Укрінформ повідомив директор Міжнародного фонду Івана Франка, автор ідеї Ігор Курус.

"Ми хочемо слову Франка полегшити шлях до фронту для того, щоб наші воїни могли в хвилини тиші, коли не летять ракети і не відбувається тріскотні з автоматів, почитати франкове слово", - сказав Курус.

За його словами, збірка включає твори Франка, які можуть запалювати хлопців і дівчат на боротьбу. Наклад збірки становить 1 тисячу примірників, за необхідності його збільшать. Також опублікують електронний варіант. Збірку планують доставляти на фронт різними способами, зокрема, за допомогою волонтерів, а також поширюватимуть серед бійців, які вирушатимуть на передову.

До збірки увійшли вибрані твори, якими автор намагався донести до українців своє бачення ролі й місця громадянина в державі, участі у розвитку України. В збірці також містяться окремі твори любовної лірики, фрагменти гумористичної спадщини Івана Франка, твори про віру та мудрість.

Ігор Курус також наголосив, що слова Івана Франка є надзвичайно актуальними сьогодні. "І якщо ви хочете дізнатися, що відбудеться на росії найближчим часом, то почитайте статтю "Подуви весни в Росії", яка була написана у 1905 році. Замініть слова "Японія" на "Україна" – і ви будете вражені, наскільки точно описує нинішні події Іван Франко".

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.