У Львові оцифрують колекцію Дому Франка

У Львові в межах проєкту «FrankoData: відкритий цифровий музей» оцифрують архіви Дому Франка.

Про це повідомили у Домі Франка.

У Львові в межах проєкту "FrankoData: відкритий цифровий музей" оцифрують архіви Дому Франка. Це спільний проєкт з Інститутом франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка і за підтримки Українського культурного фонду. У планах реставрація, оцифрування та онлайн-презентація фондових колекцій. 

"Колекція Дому Франка нараховує приблизно 35 тисяч одиниць зберігання. В умовах воєнного стану, коли найцінніші експонати зберігаються у фондосховищі, ми зацікавлені в їхньому удоступненні хоча б у цифровому форматі. Для цього вже певний час триває робота над оцифровуванням музейної колекції", – йдеться у повідомленні музею.

У виборі предметів для первинного корпусу цифрових колекцій увагу зосередять на чотирьох тематичних блоках:

- Франкові ювілеї (25-літній та 40-літній ювілеї творчості);

- вершинні твори Івана Франка: створення, інтерпретація, реактуалізація ("Захар Беркут", "Украдене щастя", "Мойсей", "Іван Вишенський", "Лис Микита");

- Франкове коло сучасників;

- книжкова франкіана

Під час реалізації проєкту планують відреставрувати 116 музейних предметів, оцифровати 1200 одиниць зберігання й удоступнити онлайн у цифровій базі даних на оновленому вебпорталі Музею та у форматі виставкового проєкту й друкованого каталогу, а також зреалізовано програму супровідних науково-освітніх та інформаційних заходів. 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.