В український прокат виходить фільм про сина Франка

В український прокат виходить біографічна драма «Інший Франко» режисера Ігоря Висневського.

Про це повідомляє дистриб'ютор Adastra Cinema, пише Читомо.

Фільм розповідає про долю сина великого "Каменяра" Івана Франка — Петра. 

Петро Франко заснував скаутську організацію "Пласт", започаткував авіацію в Галицькій Армії. Також був письменником, перекладачем, науковцем, який мав 36 наукових патентів на винаходи, депутатом Верховної Ради УРСР. Він був репресований радянською владою, вивезений у Сибір, але по дорозі загинув при невідомих обставинах. 

Стрічка описує історію дружби, суперництва і кохання сина видатного "Каменяра" — Петра Франка. Разом зі своїм другом Андрієм Грищуком вони пройшли крізь буремні роки й події, стояли біля джерел скаутської організації "Пласт", боролися за кохання однієї жінки, були військовими льотчиками, рятувалися з літака у полум'ї, вибиралися із полону, не дали загинути від голоду дітям в радянському Харкові. У фільмі розкриваються ролі головних героїв під час Другої світової війни.

Виробництво здійснює Ganza Film за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України. Знімання проходили у 2019 році в Києві на одному із павільйонів заводу "Кузня на Рибальському", у Львові у Стрийському парку і меморіальному музеї "Дім Франка". Автори фільму проводили консультації з внуками Петра Франка та працівниками музею.

"Найбільшу допомогу нам надали онуки Петра Франка — це гілка Галущаків. Крім того, є родина Тихолозів, які опікуються будинком Франка у Львові — це великий сучасний музей, і вони також нам багато розповідали стосовно Петра", — розповів режисер Ігор Висневський.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.