Спецпроект

Парламент Уельсу визнав Голодомор геноцидом українського народу

Парламент Уельсу 25 жовтня підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Про це повідомило посольство України у Великій Британії в мережі X.

У резолюції валлійського парламенту зазначається, що "Голодомор був заздалегідь спланованим злочином, вчиненим і очолюваним Сталіним та радянським урядом проти народу України".

"Це важлива віха у відновленні історичної справедливості та підвищенні рівня обізнаності про мільйони невинних жертв", – відзначають українські дипломати.

Вони також відзначили, що "памʼять і спадщина Ґарета Джонса заслуговують на ширше визнання з боку міжнародної спільноти".

"Цей відважний валлійський журналіст, попри попередження радянської влади зберігати мовчання, у 1933 році оприлюднив новини про Голодомор у західних ЗМІ, ставши свідком звірств сталінського режиму проти українців", – нагадали українські дипломати.

Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу визнали у 30 країнах світу.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.