Спецпроект

Парламент Уельсу визнав Голодомор геноцидом українського народу

Парламент Уельсу 25 жовтня підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Про це повідомило посольство України у Великій Британії в мережі X.

У резолюції валлійського парламенту зазначається, що "Голодомор був заздалегідь спланованим злочином, вчиненим і очолюваним Сталіним та радянським урядом проти народу України".

"Це важлива віха у відновленні історичної справедливості та підвищенні рівня обізнаності про мільйони невинних жертв", – відзначають українські дипломати.

Вони також відзначили, що "памʼять і спадщина Ґарета Джонса заслуговують на ширше визнання з боку міжнародної спільноти".

"Цей відважний валлійський журналіст, попри попередження радянської влади зберігати мовчання, у 1933 році оприлюднив новини про Голодомор у західних ЗМІ, ставши свідком звірств сталінського режиму проти українців", – нагадали українські дипломати.

Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу визнали у 30 країнах світу.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.