Спецпроект

У Лос-Анджелесі вшанували пам'ять жертв Голодомору. ВІДЕО

День пам’яті до 87-ї річниці вшанування жертв Голодомору 1932-33 рр. в Україні провели українці Південної Каліфорнії.

Про це повідомляє Голос Америки.

 

"В Українському культурному осередку Лос-Анджелеса звучить молитва. Сюди прийшли діаспоряни та американці українського походження, які хочуть нагадати світу слово "Голодомор". Серед них велика частина тих, чиї батьки ще пам'ятають жахи 1322-33 років", - йдеться у відео.

Співорганізаторка заходу Юлія Маклз: "Це я ніколи не забуду, бо я, коли була маленька, слухала, як мої батьки говорили про це"

Інша співоганізаторка Люда Вусик розповідає: часто питала маму, чому вона не розповідала про Голодомор, і мама їй відповідала, що боялася. "Бабуся робила затірку: в киплячу воду кидали траву, муку розводили водою і такими цівками додавали в казанок, і на цьому вони вижили", - зазначила Вусик.

Ці дві жінки з 1986 року є співорганізаторками Дня пам'яті жертв Голодомору в Україні, та цього року вшанування 87-ї річниці трагедії вперше пройшло онлайн.

На сцені виступила обмежена кількість людей. Ведучі зачитували прізвища померлих українських емігрантів.

"Ми зберігаємо списки, щоб ми не забули про тих людей. Вони дуже важливі, вони жили на цім світі, спілкувалися з нами, вони були, і ми не можемо про них забути. Це люди, які пережили Голодомор, пережили війну і нарешті приїхали сюди, до Південної Каліфорнії", - розповіла наступна співорганізаторка заходу Люба Кеске.

У пам'ятному заході також взяли участь представники місцевого Пласту.

Режисер-постановник та співорганізатор заходу Юрій Вигінний, що народився в родині українських емігрантів у Чикаго і давно працює у лос-анджелеській індустрії кіно, вважає, що тема Голодомору є недостатньо розкритою у світі.

Він вважає, що цілий світ має знати про наших предків, та зауважив на важливості того, щоб кожен міг розповісти свою особисту історію і ми всі разом спілкувалися.

День пам'яті до 87-ї річниці вшанування жертв Голодомору в Україні завдяки онлайн-формату могла подивитися діаспора не лише Південної Каліфорнії, а й цілого світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.