Спецпроект

Ізраїльтяни знімають фільм про Голодомор

Актор, режисер та продюсер з Ізраїлю Дім Амор розпочав роботу над фільмом, присвяченим подіям Голодомору 1932-1933 років в Україні

Про це повідомляє портал Ukrainian Jewish Encounter.

Стрічка матиме назву "Голод". У центрі сюжету – історія матері з шістьма дітьми, які зіткнулися з жахами Голодомору. Прем'єру заплановано на 2020 рік.

 
Режисер фільму Дім Амор
dim amor, facebook

Мовою фільму буде іврит, а для перекладу на інші мови будуть зроблені субтитри. Сценарій також був написаний на івриті. Шестеро головних акторів  – громадяни Ізраїлю, деякі з них народилися в Україні. 

Зимові зйомки пройдуть в грудні 2019 року в селі Духанівка Конотопського району Сумської області – там знайдені автентичні будиночки з солом'яними дахами. Партнерська українська компанія надасть реквізит і машини 1930-х років, а також місцевих артистів для масовки.

Сумська область – рідний регіон для творця стрічки. Справжнє ім'я режисера Дмитро, а Дім Амор - творчий псевдонім. Він народився у Конотопі, а до Ізраїлю переїхав у 17-річному віці. Після служби в ізраїльській армії молодий хлопець став актором. Фільм є проектом "Академії сценічних мистецтв" – приватної школи Діма Амора з навчання акторської майстерності. 

Як зазначає видання, відразу після оголошення про початок зйомок фільму про Голодомор ізраїльський режисер отримав повідомлення від театральних інститутів Москви і Петербурга про повне припинення співпраці з його "Академією сценічних мистецтв". 

Дім Амор сподівається, що "Голод" побачать не тільки в кінотеатрах Ізраїлю і на фестивалях.

"Я дуже хочу, щоб фільм був показаний в Кнесеті. Сподіваюся, наш фільм зможе вплинути на позицію парламентаріїв Ізраїлю в питанні визнання Голодомору геноцидом", – підкреслив режисер.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.