АНОНС: презентація сайту «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра»

У Львові 24 жовтня відбудеться презентація сайту «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра»

Про це повідомили в Археологічному музеї Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ.

"Минуле у водах Дністра"… Під таким гаслом у команди археологів Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України зародилася ідея реалізації проєкту після ознайомлення з безцінними архівними матеріалами, що збереглись з робіт попередніх поколінь археологів.

Польові щоденники, креслення, фото- та відеоматеріали, що зберігаються на плівкових негативах наукового архіву Інституту українознавства стали поштовхом до того, щоб зацифрувати, ідентифікувати та удоступнити матеріали здобуті під час проведення археологічних експедицій у зоні будівництва Дністровської ГЕС і Бурштинської ТЕС.

Від 1950-х до 1970-их років на цій території діяли масштабні рятівні археологічні експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР (нині Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України). У результаті їхньої роботи виявлено величезну кількість пам'яток від доби палеоліту до пізнього середньовіччя, які за значенням увійшли у скарбницю світової історико-культурної спадщини.

З цих масштабних рятівних досліджень збереглись не тільки артефакти, які стали окрасою низки музеїв України, але й світлини та відео на плівкових носіях. Зацифрування та популяризація цих матеріалів стане частиною відновлення локальної пам'яті.

Під час презентації сайту про залаштунки проєкту розповість Наталя Булик під час лекції  "Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра". Шлях від ідеї до реалізації проєкту".

Аби детальніше заглибитися в атмосферу розкопок і зрозуміти масштаб робіт, організатори покажуть фільм зачинателя української кінематографії в Галичині Юліана Дороша про експедиції в зоні будівництва Бурштинської ДРЕС.

Проєкт "Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра" реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

Коли: 24 жовтня о 16:00 год

Де: м. Львів, вул. Винниченка, 24

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.