Вчені відтворили 3D модель шаманки, яка жила на Полтавщині 4 тисячі років тому

Вчені з Полтави відтворили комплекс поховання шаманки доби ранньої бронзи (ІІІ-ІІ тисячоліття до н.е.).

Про це йдеться на сайті проекту.

Його автори – команда науковців "Центру охорони та дослідження пам'яток археології" Полтавської обласної ради.
Проєкт має на меті популяризувати історико-культурну спадщину України та Полтавщини на прикладі унікального археологічного комплексу — поховання справжньої шаманки доби ранньої бронзи, а також захоронень, що розміщувалися поруч з нею в одному кургані, і частково були її одноплемінниками.

У 2007 році археологи Центру дослідили майже знищений курган поблизу міста Гребінка на Полтавщині. Саме там було виявлено ряд захоронень катакомбної історико-культурної спільноти, серед яких –поховання молодої жінки з унікальними, промовистими артефактами ритуального призначення, що дозволили атрибутувати цю панянку як шаманку. 

У стародавніх культурах шамани здебільшого поєднували у собі функції як чаклунів, що спілкувалися з племінними духами, так і цілителів, стародавніх лікарів та знахарів. Про досить високий рівень "медичної підготовки" цієї жінки свідчить людський зуб у складі її намиста: найімовірніше, цілителька вирвала його у свого одноплемінника, позбавивши його таким чином сильного болю. 

Перейшовши за посиланням, можна ознайомитись з відтвореною моделлю шаманки з території Гребінки на Полтавщині й дізнатися її історію. Також на сторінці є інформація про предмети з поховання шаманки. Ознайомитися зі вмістом також можна в AR – доповненій реальності.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.