Під час ремонтних робіт на Львівщині виявили 300-річне поховання

Давнє поховання виявили під час ремонтних робіт дороги в Угневі на Львівщині.

Про це у соцмережах повідомив Юрій Крамар.

9 жовтня під час ремонтних робіт дороги Е-14-04 в Угнові екскаватор розкопав невідоме поховання. Наступного дня на цьому місці працювали археологи зі Львова. За попередніми висновками поховання має близько 300 років.

"Цікаво те, що під похованнями глибше археологи знайшли ще давніші захоронення розміщені не типово, тобто північ-південь. Під старим дорожнім покриттям виявлено 25 поховань. Поруч з тими похованнями стоїть давня історична пам'ятка у вигляді високої колони з хрестом. Поховання ніби оточують колону. Отже, довкола колони є якесь локальне чимале захоронення", - написав Юрій Крамар.

На мапі Фон-Міга 1770 року ця колона вже позначена. Щоправда, дорога значно обгинає місце поховання, - зазначив Юрій Крамар:

"Неподалік (70 м на північ) було окописько, тобто єврейський цвинтар, який радянська влада знищила. Поруч, 30 м на південний схід стоїть будівля колишнього повітового суду. На захід від знайдених захоронень стояв дім повітового судді, у якому при демонтажі в 1952 році двоє угнівчан знайшли великий скарб, про який описує професорка Люблінського університету. Але це вже інша загадкова історія Угнова".

Тепер місцева влада має визначити місце ексгумації.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.