У Вишгороді знайшли артефакти Київської Русі

Під час Вишгородської археологічної експедиції дослідники виявили металевий ключ і налобну прикрасу для коня. Обидва предмети датуються XII століттям.

Про подію повідомила пресслужба Вишгородського історико-культурного заповідника.

"Наступного дня від початку роботи експедиції вийшли на рівень денної поверхні давньоруської доби. Оконтурено кілька господарських об'єктів XI — XII ст., подальша вибірка яких має надати цікаві результати. Серед нових індивідуальних знахідок — фрагмент кінської налобної прикраси — решми, а також залізний ключ XII ст.", - зазначили у заповіднику.

Раніше під час розкопок вдалося знайти середньовічну поясну накладку іноземного походження.

Вишгородська археологічна експедиція Вишгородського історико-культурного заповідника та Інституту археології НАН України відновила свою роботу кілька років тому. Дослідники розпочали розкопки на ділянці поблизу Музею гончарства ВІКЗ, вивчення якої має доповнити наявні відомості про планувальну структуру та матеріальну культуру княжого Вишгорода.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.