АНОНС: презентація сайту «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра»

У Львові 24 жовтня відбудеться презентація сайту «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра»

Про це повідомили в Археологічному музеї Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ.

"Минуле у водах Дністра"… Під таким гаслом у команди археологів Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України зародилася ідея реалізації проєкту після ознайомлення з безцінними архівними матеріалами, що збереглись з робіт попередніх поколінь археологів.

Польові щоденники, креслення, фото- та відеоматеріали, що зберігаються на плівкових негативах наукового архіву Інституту українознавства стали поштовхом до того, щоб зацифрувати, ідентифікувати та удоступнити матеріали здобуті під час проведення археологічних експедицій у зоні будівництва Дністровської ГЕС і Бурштинської ТЕС.

Від 1950-х до 1970-их років на цій території діяли масштабні рятівні археологічні експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР (нині Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України). У результаті їхньої роботи виявлено величезну кількість пам'яток від доби палеоліту до пізнього середньовіччя, які за значенням увійшли у скарбницю світової історико-культурної спадщини.

З цих масштабних рятівних досліджень збереглись не тільки артефакти, які стали окрасою низки музеїв України, але й світлини та відео на плівкових носіях. Зацифрування та популяризація цих матеріалів стане частиною відновлення локальної пам'яті.

Під час презентації сайту про залаштунки проєкту розповість Наталя Булик під час лекції  "Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра". Шлях від ідеї до реалізації проєкту".

Аби детальніше заглибитися в атмосферу розкопок і зрозуміти масштаб робіт, організатори покажуть фільм зачинателя української кінематографії в Галичині Юліана Дороша про експедиції в зоні будівництва Бурштинської ДРЕС.

Проєкт "Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра" реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

Коли: 24 жовтня о 16:00 год

Де: м. Львів, вул. Винниченка, 24

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.