АНОНС: презентація сайту «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра»

У Львові 24 жовтня відбудеться презентація сайту «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра»

Про це повідомили в Археологічному музеї Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ.

"Минуле у водах Дністра"… Під таким гаслом у команди археологів Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України зародилася ідея реалізації проєкту після ознайомлення з безцінними архівними матеріалами, що збереглись з робіт попередніх поколінь археологів.

Польові щоденники, креслення, фото- та відеоматеріали, що зберігаються на плівкових негативах наукового архіву Інституту українознавства стали поштовхом до того, щоб зацифрувати, ідентифікувати та удоступнити матеріали здобуті під час проведення археологічних експедицій у зоні будівництва Дністровської ГЕС і Бурштинської ТЕС.

Від 1950-х до 1970-их років на цій території діяли масштабні рятівні археологічні експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР (нині Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України). У результаті їхньої роботи виявлено величезну кількість пам'яток від доби палеоліту до пізнього середньовіччя, які за значенням увійшли у скарбницю світової історико-культурної спадщини.

З цих масштабних рятівних досліджень збереглись не тільки артефакти, які стали окрасою низки музеїв України, але й світлини та відео на плівкових носіях. Зацифрування та популяризація цих матеріалів стане частиною відновлення локальної пам'яті.

Під час презентації сайту про залаштунки проєкту розповість Наталя Булик під час лекції  "Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра". Шлях від ідеї до реалізації проєкту".

Аби детальніше заглибитися в атмосферу розкопок і зрозуміти масштаб робіт, організатори покажуть фільм зачинателя української кінематографії в Галичині Юліана Дороша про експедиції в зоні будівництва Бурштинської ДРЕС.

Проєкт "Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра" реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

Коли: 24 жовтня о 16:00 год

Де: м. Львів, вул. Винниченка, 24

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.