З України намагалися вивезти сотню археологічних знахідок

Київські митники затримали сотню археологічних знахідок VIII ст до н.е. - ХІІІ ст н.е.

Про це повідомила Державна митна служба.

Київські митники під час огляду міжнародних відправлень виявили 101 предмет з явними ознаками старовини. Поштові відправлення прямували до Німеччини. Одне із них - з Черкас, а інше - з міста Ічня Чернігівської області. 

Серед виявлених цінностей - стародавня метальна зброя, знаряддя праці та елементи одягу. Предмети митники одразу скерували на експертизу до Національного музею історії України щодо встановлення належності їх до культурних цінностей.

Експерти ідентифікували, що серед виявленого - 15 бронзових наконечників стріл від передскіфського до скіфських часів (VIII-V ст. до н.е.).  До періоду ранньої та середньої бронзи (III-середина ІІ ст. до н.е.) належать чотири знаряддя праці – мідно-бронзові тесла. В давнину їх застосовували для видовбування корит, човнів-довбанок тощо. Також 54 бронзові ремінні пряжки та їх фрагменти віднесено до черняхівської культури (III - початок V ст.). Окрім того, в міжнародному відправленні знаходилося дев'ять залізних наконечників стріл, віднесених до салтівської культури (V-X ст.). Ще 15 предметів експерти визначили як залізні ножі доби Русі (X-XIII ст.). Культурні та історичні цінності вилучили.  

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.