На Хортиці виявили нові знахідки

Через різке падіння рівня води на береговій смузі острова, яке сталося після підриву росіянами Каховської ГЕС, на території національного заповідника "Хортиця" знайшли кілька сотень нових археологічних предметів.

Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики.

Вперше за 70 років на поверхні опинились території, які були під водами Дніпра.Тож співробітники заповідника щодня інспектують Хортицю, проводять рейди на аварійних ділянках, щоб зберегти пам'ятки, які знаходять після зниження води.

"Берегова смуга острова Хортиця багата пам'ятками історії та археології, однак деякі з них знаходяться в аварійному стані та потребують невідкладних рятівних та превентивних робіт", – зазначили у МКІП.

Загалом за цей період вдалося виявити кілька сотень археологічних предметів з металу, кераміки та дерева, а також понад тисячу фрагментів керамічних виробів. Зокрема, серед знахідок – кераміка, починаючи від доби енеоліту (6-5 тис. до н.е.) і закінчуючи ХІХ століттям; знаряддя для полювання з кременю; металеві монети; середньовічні пляшки та скляні бомби.

Фахівці заповідника проводять камеральну обробку кожної знахідки та заносять їх до польового опису, на основі якого згодом складуть археологічний звіт. Також зі знахідками з Хортиці ведуться археологічні дослідження як інвазивного, так і неінвазивного характеру, а також їх оцифрування.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.