У Львові оцифрують колекцію Дому Франка

У Львові в межах проєкту «FrankoData: відкритий цифровий музей» оцифрують архіви Дому Франка.

Про це повідомили у Домі Франка.

У Львові в межах проєкту "FrankoData: відкритий цифровий музей" оцифрують архіви Дому Франка. Це спільний проєкт з Інститутом франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка і за підтримки Українського культурного фонду. У планах реставрація, оцифрування та онлайн-презентація фондових колекцій. 

"Колекція Дому Франка нараховує приблизно 35 тисяч одиниць зберігання. В умовах воєнного стану, коли найцінніші експонати зберігаються у фондосховищі, ми зацікавлені в їхньому удоступненні хоча б у цифровому форматі. Для цього вже певний час триває робота над оцифровуванням музейної колекції", – йдеться у повідомленні музею.

У виборі предметів для первинного корпусу цифрових колекцій увагу зосередять на чотирьох тематичних блоках:

- Франкові ювілеї (25-літній та 40-літній ювілеї творчості);

- вершинні твори Івана Франка: створення, інтерпретація, реактуалізація ("Захар Беркут", "Украдене щастя", "Мойсей", "Іван Вишенський", "Лис Микита");

- Франкове коло сучасників;

- книжкова франкіана

Під час реалізації проєкту планують відреставрувати 116 музейних предметів, оцифровати 1200 одиниць зберігання й удоступнити онлайн у цифровій базі даних на оновленому вебпорталі Музею та у форматі виставкового проєкту й друкованого каталогу, а також зреалізовано програму супровідних науково-освітніх та інформаційних заходів. 

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.