На Львівщині замок ХVІІ століття повернули державі

Суд розірвав договір про концесію з приватним товариством та повернув у державну власність замок 17 століття у Львівській області — пам’ятку архітектури національного значення.

Про це повідомляє Львівська обласна прокуратура.

У прокуратурі не вказують, про яку саме пам'ятку йдеться, але з фото можна зрозуміти, що це Старосільський замок.

Правоохоронці встановили, що у 2010 році Львівська обласна державна адміністрація уклала договір концесії з приватним товариством. Компанії передали замок у користування з умовою, що вона проведе часткову реставрацію та буде використовувати будівлю для громадських і культурних потреб.

Однак станом на кінець 2022 року замок досі перебував у аварійному стані.

Також прокурор з'ясував, що концесіонер не уклав охоронний договір, а також договори оренди земельної ділянки та страхування концесії. Відповідно, він не сплачував концесійні платежі, оскільки об'єкт не був введений в експлуатацію.

Старосільський замок вважається одним з найбільших на Львівщині. Він розташований у селі Старе Село неподалік Львова.

Його збудували князі Острозькі у стилі східноєвропейського пізнього ренесансу за участі архітектора Амвросія Прихильного. До нашого часу збереглося лише три вежі замку.

У 2010 році Старосільський замок передали в концесію на 49 років. Концесіонер обіцяв до 2012 року вивести пам'ятку з аварійного стану, до 2013 року — відновити одну з веж, до кінця 2015 року — ввести об'єкт в експлуатацію. Замок мав функціонувати як туристично-відпочинковий центр.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.