На Львівщині обвалилося склепіння синагоги XVIII століття

У місті Броди, що на Львівщині, обвалилося склепіння та дахівка синагоги, що є пам'яткою національного значення. Будівлю спорудили у XVIII століття.

Про це повідомив мешканець міста Віталій Пристава.

"Причиною, звісно, є відсутність уваги до історичної пам'ятки XVIII ст, аварійний стан стін та каркасу, який утримував дах. Плюс сьогодні сили дощу доклалися до руйнування. Шкода, що на очах втрачаємо історичні пам'ятки. Гадаю варто звернути увагу відповідним службам, владі, громадськості та розпочати якісний процес консервації того, що залишилось від синагоги", – зазначив він.

Як зазначили Tvoemisto.tv у Львівській ОВА, наразі триває розгляд випадку з обвалом склепіння Бродівської синагоги. Окрім того, управління архітектури обговорює ситуацію із Міністерством культури України.

Додамо, що у 2021 році у Великій Бродівській синагозі стався обвал однієї з колон головної зали, що тримала дах. Тоді колона зруйнувало, а дах, який до того був аварійний, зірвало ще більше.

Кам'яна синагога була збудована 1742 року на місці дерев'яної, яка згоріла. З її історією пов'язано чимало легенд та переказів. У травні 1859 вона стала жертвою великої пожежі, яка знищила більшу частину Бродів. На початку ХХ століття тут проводилися ремонтні роботи. Значних ушкоджень синагога зазнала під час Другої світової війни – були втрачені південна та північна прибудови. У 1960-х роках тут провели ремонт і облаштували приміщення під склад. Через постійне протікання даху будівлю перестали використовувати взагалі. У 1991 році місцева влада намагалася провести реставрацію синагоги і пристосувати її для картинної галереї, однак задум так і не був втілений в життя. Зараз пам'ятка перебуває в аварійному стані.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.