Селяни на Львівщині не давали знести пам’ятник колгоспниці через його схожість з Тимошенко

Для врегулювання конфлікту викликали поліцію.

Про це пише zaxid.net.

15 червня, під час демонтажу радянського пам'ятника у с. В'язова Жовківської громади місцеві мешканці перешкоджали ініціативній групі, обзивали їх і відстоювали його збереження. На думку місцевих, він зовсім не радянський, а навпаки нагадував їм сучасну політикиню Юлію Тимошенко. Для врегулювання конфліктної ситуації викликали поліцію. У підсумку цього дня у В'язовій таки демонтували колгоспницю, а також дві скульптури піонерів біля школи.

"Важка громада Вʼязової, в якій ціла купа памʼятників радянської доби. Громада, в якій чоловіки, які тут лишилися, захищають не Україну, а … колгоспницю. Довелося викликати поліцію", – написав депутат Львівської облради, член ініціативної групи ЛОВА з декомунізації Захар Миляник.

Цей пам'ятник встановили в селі приблизно тоді, коли там з'явився колгосп. Це типова скульптура в стилістиці соцреалізму: жінка, колгоспниця, яка несе на рушнику хліб. Через косу довкола голови місцеві люблячи називали її "Юлею".

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.