Через лелече гніздо у селі на Львівщині відклали демонтаж радянського пам’ятника

У селі Брюховичі Перемишлянської громади на Львівщині не можуть знести радянський пам’ятник через лелече гніздо, розташоване зверху.

Про це ZAXID.NET повідомила секретар робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА Анна Герич.

"Десь в червні будуть лелеченята. Треба чекати осені, коли птахи полетять у вирій. Тоді гніздо можна помістити на автомобільне колесо і перенести на дерево. Зараз гніздо прикріплене до тієї фігури, оббивати її не можна", – пояснила Анна Герич.

Радянський пам'ятник у Брюховичах – це бетонна фігура Матері-Батьківщини, над нею є дві гуски, а зверху на скульптурі – звите гніздо живих птахів. Поруч на основі є напис "Ніхто не забутий і ніщо не забуте" та вигравірувані прізвища загиблих у Другій світовій війні.

Загалом на Львівщині робоча група з питань декомунізації нарахувала ще 160 пам'ятників-символів радянського режиму. До кінця року їх планують демонтувати.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.