Зеленський наклав вето виділення коштів на добудову музею Голодомору

Президент Володимир Зеленський ветував законопроєкт №9437 про виділення 573 мільйонів гривень на завершення будівництва Національного музею Голодомору-геноциду.

Про це йдеться у картці законопроєкту.

Згідно з інформацією, оприлюдненою в картці відповідного законопроєкту №9437 на сайті Верховної Ради, 27 липня він повернувся до парламенту з пропозиціями глави держави.

"Вважаю, що зусилля всіх державних органів і органів місцевого самоврядування мають бути спрямовані на прийняття життєво необхідних рішень, насамперед тих, що наближають перемогу України, тому пропоную закон відхилити", - зазначив президент у своїх пропозиціях.

При цьому, не заперечуючи необхідності завершення реконструкції та будівництва Національного музею Голодомору-геноциду, глава держави наголосив, що не може погодитися із запропонованим у законі способом вирішення зазначеного питання в умовах широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.

Нагадаємо, Верховна Рада 13 липня ухвалила документ, який передбачає виділення додаткових 573,9 мільйона гривень на завершення будівництва Національного музею Голодомору.

Загальний кошторис зведення музею — 1,6 млрд гривень. 573 млн грн мали бути останнім траншем для завершення будівництва другої черги — це будівля з основною експозицією, виставковою залою, спеціалізованим фондосховищем, кінозалом і конференц-залом.

Виконувачка обов'язків директорки музею Леся Гасиджак розповідала, що будівництво почалося ще у 2017 році, але закінчення робіт відтерміновувалося через пандемію коронавірусу та повномасштабне вторгнення Росії. Загальна площа будівлі другої черги — 15 тисяч квадратних метрів.

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.