Зеленський наклав вето виділення коштів на добудову музею Голодомору

Президент Володимир Зеленський ветував законопроєкт №9437 про виділення 573 мільйонів гривень на завершення будівництва Національного музею Голодомору-геноциду.

Про це йдеться у картці законопроєкту.

Згідно з інформацією, оприлюдненою в картці відповідного законопроєкту №9437 на сайті Верховної Ради, 27 липня він повернувся до парламенту з пропозиціями глави держави.

"Вважаю, що зусилля всіх державних органів і органів місцевого самоврядування мають бути спрямовані на прийняття життєво необхідних рішень, насамперед тих, що наближають перемогу України, тому пропоную закон відхилити", - зазначив президент у своїх пропозиціях.

При цьому, не заперечуючи необхідності завершення реконструкції та будівництва Національного музею Голодомору-геноциду, глава держави наголосив, що не може погодитися із запропонованим у законі способом вирішення зазначеного питання в умовах широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.

Нагадаємо, Верховна Рада 13 липня ухвалила документ, який передбачає виділення додаткових 573,9 мільйона гривень на завершення будівництва Національного музею Голодомору.

Загальний кошторис зведення музею — 1,6 млрд гривень. 573 млн грн мали бути останнім траншем для завершення будівництва другої черги — це будівля з основною експозицією, виставковою залою, спеціалізованим фондосховищем, кінозалом і конференц-залом.

Виконувачка обов'язків директорки музею Леся Гасиджак розповідала, що будівництво почалося ще у 2017 році, але закінчення робіт відтерміновувалося через пандемію коронавірусу та повномасштабне вторгнення Росії. Загальна площа будівлі другої черги — 15 тисяч квадратних метрів.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.