Запрацював Віртуальний музей української діаспори

Музей української діаспори у Києві оголосив про початок роботи Віртуального музею української діаспори.

Про це інформує Музей української діаспори.

"Через три з половиною місяці інтенсивної та натхненної роботи ми нарешті готові презентувати вам нашу веб-платформу. Наразі сайт працює в тестовому режимі, ми вдосконалюємо його та наповнюємо, проте вже готові почути й побачити ваші перші враження", - йдеться у повідомленні.

Колекція Віртуального музею української діаспори базується на фондах Музею української діаспори, а також вміщує вибрані предмети зі збірок партнерських інституцій та приватних осіб. До колекції залучатимуться експонати, які знайомлять з історією та культурними надбаннями українців світу, а також ті, що відображають історію та культуру України та зберігаються в діаспорних інституціях.

Колекція згрупована за видами експонатів. Також виділені окремі тематичні чи меморіальні розділи, зокрема, присвячені останньому Президенту УНР в екзилі Миколі Плав'юку, диригенту та композитору Олександрові Кошицю, мистецькій династії Кричевських, українцям в Канаді та українцям в Австралії.

Проєкт реалізований Благодійною організацією "Міжнародний благодійний фонд світових українців "Діаспора" (Charitable Foundation "Diaspora") за підтримки Українського культурного фонду.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.