АНОНС: Відкриття головного корпусу Музею війни

20 жовтня о 10:00 відбудеться відкриття головного корпусу Музею війни та всієї території Меморіального комплексу.

Про це повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.

Нарешті відвідувачі Музею максимально наблизяться до оновленого монумента "Батьківщина-мати" й роздивляться встановлений на щиті скульптури знак Княжої Держави Володимира Великого – Тризуб. Багато місяців Україна й світ уважно стежили за втіленням амбітного й надзвичайно складного проєкту – заміни символіки на щиті скульптури.

Успішне завершення монтажу викликало неабиякий суспільний резонанс. Відтепер кожен охочий стане ближче до події історичного значення.

На гостей Музею чекає кілька виставкових проєктів. Значна частина його колекції евакуйована й досі зберігається у спеціалізованих сховищах на заході країни, а постійна експозиція досі зачинена, але музейники використали доступні виставкові площі для створення актуальних виставок.

"Переозначення" – відвідувачам буде представлено радянський герб, знятий зі щита скульптури "Батьківщина-мати". Заміна символіки на найвищій скульптурі Європи стала найпомітнішим моментом у процесах декомунізації нашого суспільства й переозначення всього Меморіального комплексу. Уже цього літа, до 32-ї річниці Незалежності України, вдалося здійснити те, що десятки років здавалося неможливим, – звільнитися від символу тоталітаризму й пригноблення. Тепер цей застарілий герб – частка нашої історії, артефакт, але він більше не визначає нашого сьогодення.

"Загроза з неба" – проєкт-застереження про небезпеку, яку несуть українцям ворожі безпілотники, націлені на сили оборони, цивільні обʼєкти, зокрема критичну, економічну, соціально-культурну інфраструктуру тощо. Водночас це нагадування про необхідність допомагати українським захисникам, зокрема й для забезпечення їх новітніми засобами виявлення та ураження цілей, серед яких дедалі більшу роль відіграють БпЛА. На виставці представлено безпілотні літальні апарати різних типів, які використовують російські агресори для розвідки та ураження наземних цілей.

Офіційне відкриття виставки відбудеться 20 жовтня о 15:00 на другому поверсі головного корпусу Музею

"Наша скарбниця" – проєкт висвітлює загальнонаціональні соціальні ініціативи та благодійні акції, ініційовані й утілені Державною казначейською службою України. Це всеукраїнська акція "Об`єднаймо Україну", всеукраїнські благодійні казначейські ініціативи: "Кожен із нас – чарівник", "Стань янголом-охоронцем для дітей війни". Виставка "Наша скарбниця" віддзеркалює невичерпний творчий потенціал великої казначейської родини.

В експозиції представлено унікальні експонати. Один із них – найдовший прапор України, який 22 січня 2018 р., в День Соборності України, був розгорнутий у м. Київ на вул. Хрещатик. Він був створений казначеями з усіх регіонів країни в межах Всеукраїнської акції "Об'єднаймо Україну!" й навіть увійшов до Книги рекордів України.

Унікальною є карта "Вишивана моя Україна", вишита казначеями з усіх областей України у 2016 р. Перші стібки було зроблено на сході – в Управлінні Казначейства в м. Торецьк на Донеччині. Рукотворний оберіг був презентований у всіх регіонах країни місцевим громадам і представлений в Антарктиці на станції "Академік Вернадський".

Виставка робіт вуличного художника з Франції Крістіана Ґемі, відомого як С215, під назвою "Guerre en Ukraine" ("Війна в Україні", фр.) – тут представлено найновіші роботи митця, що побачили світ в Україні під час широкомасштабної війни.

Центральна інсталяція, що уособлює стійкість українських захисників, – це символічний блокпост, який завдяки художнику став артоб'єктом. Важливою віссю проєкту є серія портретів захисників, які віддали життя за Україну. Частина експонованих робіт С215 створена на артефактах війни, зібраних Музеєм під час експедицій до постраждалих регіонів України.

Час та місце проведення заходу:

20 жовтня 2023 р., 10:00

м. Київ, вул. Лаврська, 27

Головний корпус Музею

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.