Спецпроект

Реакція України на заяву речника МЗС Польщі щодо Волинської трагедії

Речник міністерства закордонних справ Польщі Лукаш Ясіна заявив, що президент України Володимир Зеленський мав би вибачитися за Волинську трагедію 1943 року.

У відповідь посол України у Польщі Василь Зварич назвав неприйнятними спроби нав'язати президенту України, що він має робити щодо спільного минулого України та Польщі.

"Будь-які спроби нав'язати Президенту України чи Україні те, що ми повинні робити по відношенню до нашого спільного минулого, є неприйнятними і прикрими. Ми пам'ятаємо історію, готові до діалогу і взаємного розуміння, та водночас закликаємо до поваги і виваженості у заявах, особливо в складній реальності геноцидної російської агресії проти українського народу.
Крім того, відома формула справжнього примирення в українсько-польських відносинах, яку взяли за основу ієрархи наших Церков, розуміючи перебіг історії і всю морально-християнську сутність наших взаємин, звучить так: "прощаємо і просимо пробачення", - написав у Facebook Василь Зварич.
 
Журналіст, історик та редактор "Історичної правди" Олександр Зінченко нагадав як у липні 2016-го тодішній президент України Петро Порошенко вшанував жертв Волинської трагедії, ставши на коліна перед пам' ятником. 
"Вони там стверджують, що Україна як держава ніколи не вибачалася за Волинь. Якби я міг щось радити Зеленському - я б радив проігнорувати ці слова. Бо вибачатися не має сенсу, коли інша сторона не пам'ятає вибачень вже в той же день.
На фото - президент України Порошенко на колінах перед пам' ятником жертвам Волинської трагедії 8 липня 2016 року.
Ці вибачення вже забули? Правда не шкодить! Читайте і підтримуйте "Історична Правда"! Ми пам'ятаємо те, чого бояться пам'ятати інші", - написав Олександр Зінченко.
 
Історик і народний депутат України Володимир В'ятрович зазначив, що озвучення таких очікувань руйнує найкращі стосунки, які вибудувалися між нашими народами нині.

"Ті, хто очікують повторення ситуації, коли 148 депутатів Верховної Ради України звернулися до польського Сейму з проханням "визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів", плекають марні надії. Російські агенти Колісніченко і Табачник стали російськими політиками. Хоча, напевно, завжди ними й були, особливо, коли озвучували так любі окремим польським політикам тези проти УПА.

Але справа не просто в нереалізованих надіях деяких польських політиків, для яких найважливішим є голоси радикальних виборців.

Озвучення таких очікувань руйнує найкращі стосунки, які вибудувалися між нашими народами нині.

Бо та колосальна допомога, яку отримує наша країна від західного сусіда, - це свідчення розуміння більшістю польського суспільства загрози від нашого східного сусіда. Загрози не лише для України, але й для Польщі. Загрози, яка завдяки героїзму українців та допомозі союзників не здатна просунутися далі на захід.

Це розуміння - міцна платформа для вибудовування партнерських стосунків між нашими народами. Натомість готовність пожертвувати відносинами із сусідом, який обороняє обидві країни, заради дешевих політичних дивідендів на виборах в одній з них, - доказ незрілості. Свідчення того, що не усі політики засвоїли уроки минулого, головний з яких - конфліктом між Україною та Польщею завжди користала Росія. Усвідомлення цього - найкращий вияв вшануванням для усіх жертв цього конфлікту, який можуть продемонструвати сучасники", - написав Володимир В'ятрович.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.