Польща офіційно перейменувала Калінінград

В офіційних польських документах російське місто Калінінград називатиме Крулевець.

Про це повідомляють польські ЗМІ.

Рішення, яке формально має рекомендаційний характер, винесла Комісія стандартизації географічних найменувань за межами Польщі.

"Для міста з російською назвою Калінінград рекомендується використовувати тільки польську назву Крулевець", — повідомили в комісії.

Своєю чергою, Калінінградська область польською перейменована на Крулевецьку.

Своє рішення комісія пояснила тим, що Крулевець — традиційне найменування Калінінграда у Польщі, а його "нинішня російська назва — штучна, не пов'язана ні із самим містом, ні з регіоном".

Також заявили, що радянський держдіяч Михайло Калінін, на честь якого названо місто, — "злочинець, відповідальний, серед іншого, за масові вбивства поляків у Катині", а його згадки мають у Польщі "негативний характер".

Поштовхом до рішення про перейменування Калінінграда стало російське вторгнення в Україну, після чого в Польщі зайнялися "проблемою нав'язаних найменувань, навколо яких точаться великі суперечки". Сама постанова була ухвалена ще 12 квітня 2023 року і набула чинності 9 травня.

Калінінград — колишнє прусське місто, яке називалося Кенігсберг німецькою мовою і Крулевець польською. Після закінчення Другої світової війни перейшов до СРСР та був перейменований на честь голови Президії Верховної ради Михайла Калініна. Після розпаду Радянського Союзу залишився у складі росії як ексклав.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.